Author: UAcrew

Міністри внутрішніх справ країн-членів Європейського союзу заявили, що продовжують розробляти план фінансування таборів для біженців у країнах Африки, щоб допомогти Організації Об’єднаних Націй і гуманітарним організаціям обробляти документи і справи мігрантів, перш ніж вони намагатимуться дістатися до Європи морем.

Як заявив голова МВС Німеччини Томас де Мезьєр на полях зустрічі міністрів, що відбулася на Мальті, «Європа має домогтися, щоб біженців перевозити взагалі не до Європи, а назад до безпечних місць».

«Людей, за яких беруться перемитники, треба рятувати і доставляти в безпечні місця. А з цих безпечних місць поза межами Європи ми приймемо до Європи тільки тих, хто дійсно потребує захисту», – додав він.

Євросоюз хоче перекрити небезпечний шлях для нелегальних мігрантів через Середземне море з берегів Лівії до Італії, на якому багато з них гинуть у морі.

За планом міністрів, у Лівії чи сусідніх країнах мають бути створені табори, якими мають керувати Управління верховного комісара ООН у справах біженців чи Міжнародна організація з міграції. Ці організації матимуть за завдання розглядати справи мігрантів і допомагати повернути додому тих, хто не може претендувати на статус біженця на Заході.
…

У США індекс біржової активності Доу-Джонса вперше в історії перевищив показник у 20 000 пунктів.

Це відобразило ентузіазм інвесторів щодо заяв президента США Дональда Трампа про наміри дотримуватися політики на підтримку економічного зростання, дерегуляції економіки і зниження корпоративних податків.

Чимала частина зростання індексу завдячує підвищенню курсу акцій компаній, що, як очікують, виграють від оголошених планів Трампа, в першу чергу енергетичних компаній, а також банків і фінансових установ.

Водночас таке значне зростання індексу викликало побоювання, що він зайшов у цьому зростанні необґрунтовано далеко.
…

У Міністерстві закордонних справ України підтримали вимоги Парламентської асамблеї Ради Європи до Росії, що містяться в ухваленій у вівторок резолюції «Напади на журналістів та свободу ЗМІ в Європі», і заяви схожого змісту представника Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи засобів інформації, висловлені того ж дня.

Київ вимагає від Росії як держави-окупанта негайно припинити порушення прав людини та основних свобод, у тому числі в галузі свободи ЗМІ, на окупованих нею територіях України, мовиться в заяві.

У міністерстві заявили, що повністю підтримують вимогу ПАРЄ до російської влади негайно звільнити українського кінорежисера Олега Сенцова та журналіста Романа Сущенка, а також припинити на окупованому Кримському півострові кримінальне переслідування журналістів Ганни Андрієвської, Наталі Кокоріної та Миколи Семени за звинуваченнями в «сепаратизмі», які в Києві назвали надуманими.

Також у міністерстві заявили, що цілком поділяють висловлену представником ОБСЄ зі свободи ЗМІ Дунею Міятович думку стосовно справи Миколи Семени про неприпустимість переслідування журналіста за вираження власних думок та необхідність зняття з нього усіх обвинувачень.

Міністерство закордонних справ України також закликало міжнародні організації продовжувати уважно відстежувати проблематику прав людини та основних свобод на незаконно окупованих Росією територіях України, тримати це питання під постійним контролем та домагатися безперешкодного доступу туди для здійснення постійного міжнародного моніторингу ситуації в цій галузі.

У вівторок Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Напади проти журналістів і свободи ЗМІ в Європі», що містить низку закликів до Росії стосовно переслідуваних Москвою українців, а в Організації з безпеки і співпраці в Європі засудили постійне подальше погіршення становища зі свободою слова і безпекою журналістів на окупованих частинах України – на частині Донбасу і у Криму.
…

Президент України Петро Порошенко в телефонній розмові з новообраним президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні закликав Європарламент підтримати Україну, повідомила прес-служба голови держави.

Як мовиться в повідомленні, він висловив сподівання на продовження рішучої підтримки України з боку Європарламенту в питанні відновлення територіальної цілісності та поглиблення відносин із Євросоюзом, а також закликав Європарламент підтримати пропозицію Європейської комісії щодо надання Україні автономних торговельних преференцій із метою сприяти подальшій диверсифікації українського експорту в умовах економічного тиску з боку Росії.

«Лідери обговорили перспективи завершення Європейським союзом процедур, необхідних для запровадження безвізового режиму для громадян України, а також набуття чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС… Голова держави подякував Європарламентові за дотримання політики невизнання анексії Росією Криму та звернувся з проханням активно протидіяти репресіям та порушенням прав людини Росією щодо громадян України, в тому числі кримських татар, а також сприяти звільненню всіх незаконно утримуваних на території Росії заручників», – повідомила прес-служба президента України.

Представник Італії Антоніо Таяні був обраний новим президентом Європейського парламенту 17 січня. Перед цим він, зокрема, тривалий час працював у Єврокомісії на різних посадах. 2008 року Таяні, на той час віце-президент Єврокомісії, виступив у Європарламенті, закликаючи його членів голосувати за резолюцію, яка тоді визнала Голодомор злочином проти українського народу та людяності, хоча не дійшла до його визнання як геноциду.
…

У столиці Словаччини Братиславі урочисто відкрили Підрозділ інтеграції сил НАТО (NFIU) – останній із загалом восьми таких нинішніх міні-штабів у країнах Східної Європи, що мають на меті готувати заходи розгортання сил швидкого реагування НАТО в регіоні в разі необхідності.

«Сигнал ясний: НАТО є тут, у Словаччині. Ми віддані захистові вашої країни і вашого народу від будь-якої загрози чи акту агресії», – заявив на церемонії відкриття помічник генерального секретаря НАТО з питань громадської дипломатії Таджан Ілдем.

У штабі працюватиме 41 військовий – 21 зі Словаччини і 20 за ротацією з інших країн НАТО. Повністю цей центр має запрацювати в червні.

Союз НАТО, відповідно до рішень свого саміту у Вельсі у вересні 2014 року, у відповідь на новітню агресивність Росії ухвалив низку заходів для підвищення своєї бойової готовності, серед яких було створення нових Сил швидкого реагування і Сил високої готовності, а також низки міні-штабів у країнах Східної Європи, що мають займатися підготовкою для можливої дії цих та інших сил НАТО.

Ці Підрозділи інтеграції сил НАТО вже працюють в Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Румунії й Болгарії, такі ж центри в Угорщині і Словаччині приєднаються до них найближчими місяцями. Також у НАТО розглядають можливість створити й дальші такі підрозділи.
…

У Дніпрі кримінальні провадження, розпочаті за фактом убивства двох патрульних поліцейських та замаху на вбивство водія маршрутного таксі, передано до суду – інформацію про це підтвердили в обласному управлінні поліції.

За даними відомства, суд ухвалив рішення про подовження запобіжного заходу для підозрюваного ще на два місяці тримання під вартою.

Під час судового засідання підозрюваний заявив клопотання про розгляд справи судом присяжних. Письмове повідомлення про підозру у злочинах чоловікові вже вручене.

У листопаді суд у Дніпрі вже продовжував термін тримання під вартою Олександра Пугачова, якого підозрюють у розстрілі двох патрульних поліцейських у Дніпрі, на два місяці. Раніше рішенням Шевченківського районного суду Дніпра йому було обрано запобіжний захід у вигляді арешту на термін у два місяці.

25 вересня 2016 року у Дніпрі водій авта, якого зупинили поліцейські, почав чинити опір і стріляти у правоохоронців. Внаслідок цього загинули патрульні: 27-річний Артем Кутушев і 36-річна Ольга Макаренко.

Підозрюваним, як заявила поліція, виявився вже розшукуваний правоохоронцями через скоєні раніше тяжкі злочини Олександр Пугачов, колишній боєць колишньої роти патрульної служби поліції особливого призначення «Торнадо».

Нападник перед втечею теж зазнав поранення. Після затримання його прооперували в одній із лікарень Дніпра й перевели до спецзакладу для тримання під вартою.
…

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Напади проти журналістів і свободи ЗМІ в Європі», що містить низку закликів до Росії стосовно переслідуваних Москвою українців.

ПАРЄ, зокрема, закликала владу Росії без зволікань передати правоохоронним органам України українського кінорежисера Олега Сенцова, викраденого з Криму й засудженого в Росії до 20 років позбавлення волі.

Асамблея також у зв’язку з закриттям російською владою в незаконно окупованому й анексованому українському Криму кримськотатарського телеканалу ATR та інших кримськотатарських ЗМІ висловила занепокоєння становищем свободи ЗМІ в окупованому Росією Криму і закликала владу Росії дотримуватися свободи висловлювання й інформації також на територіях, де-факто контрольованих Росією поза межами цієї держави на порушення резолюції Генеральної асамблеї ООН про територіальну цілісність України.

Крім того, в ПАРЄ повторили й занепокоєння станом свободи ЗМІ і безпеки журналістів у східних частинах України, що досі де-факто перебувають під контролем сепаратистських озброєних сил, підтримуваних Росією.

Парламентська асамблея Ради Європи висловила занепокоєння і станом свободи ЗМІ в самій Росії і закликала російську владу зняти кримінальні звинувачення в «сепаратизмі» тощо з українських журналістів Анни Андрієвської, Наталії Кокоріної й Миколи Семени за їхні повідомлення про незаконну окупацію і анексію Кримського півострова Росією.

Також Росію закликано звільнити Романа Сущенка, кореспондента агентства «Укрінформ» у Франції, затриманого в Москві за звинуваченнями у «шпигунстві» з 30 вересня 2016 року.

ПАРЄ закликала владу Росії також вчинити вплив на войовничі сепаратистські сили на сході України, щоб домогтися можливості для журналістів безпечно працювати на тій території.

Україну ж у резолюції закликано належно розслідувати досі не викрите вбивство Павла Шеремета, журналіста, який загинув унаслідок вибуху авта в Києві 20 липня 2016 року.

Інші пункти резолюції стосуються низки інших країн-членів Ради Європи, в першу чергу Туреччини, а також Азербайджану й Угорщини.

Автором резолюції є доповідач із питань свободи ЗМІ і безпеки журналістів Володимир Ар’єв, народний депутат України (фракція «Блок Петра Порошенка»), голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи.
…

Перший день дводенних переговорів із метою зміцнити нетривке перемир’я в Сирії завершився у столиці Казахстану Астані без проривів, хоча після нього учасники висловлювали обережний оптимізм.

Після переговорів, у яких через посередників, але без прямих зустрічей узяли участь делегації сирійської опозиції і владного режиму Сирії, спеціальний представник на них президента Росії Олександр Лаврентьєв повідомив, що в деяких випадках «кипіння пристрастей було досить значне», але обидві сирійські сторони утрималися від «різких дій» стосовно одна одної.

За його словами, прикінцеву заяву за підсумками переговорів мають остаточно узгодити вже у вівторок.

На початку переговорів очікування сирійських сторін були цілком різні. Голова владної делегації Башар аль-Джаафарі заявив, що метою переговорів є відокремити ті опозиційні групи, що зацікавлені в «політичному прогресі», від пов’язаних із ісламістськими угрупованнями «Ісламська держава» чи «Аль-Каїда», яких оголошене перемир’я не стосується. Речник опозиції Мухаммад Аллуш, зі свого боку, заявив, що перемир’я має стати лише першим кроком до політичного врегулювання, що мусить передбачати «відхід від влади президента Башара аль-Асада і всієї владної кліки», а також вихід із Сирії військ Ірану і підтримуваних Іраном шиїтських ополчень.

Посередниками в переговорах виступили Туреччина, Росія й Іран, за ними спостерігають спеціальний представник ООН у справах Сирії Стаффан де Містура і посол США в Казахстані Джордж Крол.
…

У США відкинули повідомлення з Росії, ніби американські військові надали російським координати для російського повітряного удару по бойовиках екстремістського угруповання «Ісламська держава» в Сирії й ніби цей удар був спільним американсько-російським.

Як заявили в Пентагоні, Міністерство оборони США не координує повітряних ударів у Сирії з російськими військовими.

Речник Пентагону Ерік Пейгон повідомив Радіо Свобода електронним листом, що Міноборони США підтримує з російськими військовими в Сирії контакти виключно для гарантування безпеки екіпажів своїх літаків і для відвернення конфліктів між операціями коаліції під проводом США і Росії в Сирії.

Інший речник Пентагону Ейдріян Ранкін-Ґалловей заявив Радіо Свобода, що США не надавали російським військовим у Сирії ніяких координат цілей для ударів, і також не було ніяких спільних повітряних ударів коаліції з Росією.

Раніше в понеділок Міністерство оборони Росії стверджувало, що в неділю командування російської авіагрупи на авіабазі Хмеймім у Сирії отримало від американської сторони «прямою лінією» координати цілей «Ісламської держави» біля міста Аль-Баб у провінції Алеппо, після чого два російські літаки і два літаки коаліції здійснили по цих об’єктах ісламістів повітряні удари, і внаслідок цієї спільної операції були знищені склади, техніка й особовий склад бойовиків.
…

На честь 25-ї річниці дипломатичних відносин між Україною та США в Національній філармонії в Києві пройшов концерт всесвітньо відомого кларнетиста Дейвіда Кракауера, який має українське коріння. Музикант відомий своїм віртуозним виконанням клезмерської музики, класики, джазу і авангарду.

Під час заходу у філармонії були присутні українські політики та дипломати, а також посли інших іноземних країн. Посол США в Україні Марі Йованович висловила сподівання, що у майбутньому відносини між Україною та Америкою будуть лише розвиватися.

«Двадцять п’ять років американці та українці вкладати свої сили і душу в те, щоб наші відносини були таким ж теплими, як і на початку. Окрім святкування цієї дати, нам також слід думати про те, де ми разом будемо наступні двадцять п’ять років», – сказала Марі Йованович на святковому концерті.

Водночас віце-прем’єр-міністр України з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що США залишаються важливим партнером для України, особливо у питанні протистояння російської агресії.

«Ми розуміємо, що зараз США допомагають нам захищати нашу територіальну цілісність, суверенітет та незалежність. Але разом тим ми розуміємо, що це є внеском не лише в майбутнє України – це є внеском у майбутнє Європи і в майбутнє всього світу. Тому ми дуже сподіваємося, що ця політика буде такою ж послідовною надалі. Для нас відносини зі США є надією на те, що ми не залишимося віч-на-віч із агресором і що ми так само будемо мати надійне плече, з яким будемо боротися за наше справжнє вільне майбутнє», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Посольство США відкрилося в Україні 23 січня 1992 року, спершу у приміщенні колишнього райкому Комуністичної партії. Повірником у справах США став Джон Ґундерсен. Перший посол США в Україні Роман Попадюк уперше підняв офіційний прапор над посольством США в Києві влітку 1992 року.
…

США перебувають «на початковому етапі» обговорення планів з перенесення свого посольства в Ізраїлі із Тель-Авіва до Єрусалима. Про це йдеться у заяві Білого дому 22 січня у відповідь на повідомлення ізраїльських ЗМІ, що президент Дональд Трамп готовий оголосити про це.

Повідомляється, що Трамп провів телефонну розмову із прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, і що ці переговори були «дуже добрими».

Нетаньягу, у свою чергу, сказав, що Трамп запросив його відвідати Вашингтон наступного місяця і що він прийняв запрошення. Він назвав розмову з американським президентом «теплою». Також Нетаньягу перед телефонним дзвінком заявляв про плани зустрітися із Трампом найближчим часом, щоб обговорити загрози з боку Ірану.

Мер Єрусалима Нір Баркат 22 січня заявив, що вітає намір адміністрації Трампа про перенесення посольства.

Трамп під час своєї виборчої кампанії обіцяв перенести посольство США до Єрусалима. Керівництво Палестини заявило, що такий крок «не допоможе мирному процесу». Палестинці вважають Східний Єрусалим столицею своєї майбутньої держави, в той час як Ізраїль усе місто називає своєю єдиною й неподільною столицею.

Раніше сьогодні ізраїльська влада в Єрусалимі схвалила будівництво 566 нових будинків єврейських поселенців у східній частині міста. Заступник мера Єрусалима Меїр Турґеман повідомив ізраїльському радіо 22 січня, що рішення було відкладено до завершення каденції 44-го президента США Барака Обами, який критикував нові ізраїльські поселення на окупованих територіях.
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що протягом лютого цього року ГПУ має намір провести остаточні необхідні допити та експертизи, після чого справу про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича буде передано до суду, про це він сказав в інтерв’ю телеканалу «1+1».

«Ми плануємо не зволікати зі строками досудового слідства, протягом лютого проведемо остаточні необхідні допити і експертизи. Після цього справу буде передано на розгляд суду, і впевнений, що саме український суд поставить крапку в цьому питанні… Я сподіваюся на сумлінність адвокатів. У лютому ми закінчуємо слідство, коротке ознайомлення і початок судового процесу. При цьому ми все робитимемо не для того, щоб було швидше, а для того щоб було якісно», – сказав Луценко.

У ГПУ вже допитали 32 свідка, які «дають вичерпну картину про те, як Янукович здійснював державну зраду», додав Луценко.

«Також ми допитали двох депутатів Держдуми Росії. Вони свідчать про те, що механізм введення військ Росії на територію України був запущений Кремлем ще в грудні, коли Майдан ще стояв в центрі Києва. Під час візиту Суркова в грудні вже говорилося про ймовірне військове вторгнення», – розповів Луценко.

20 січня Печерський районний суд Києва надав дозвіл на заочне досудове розслідування щодо колишнього президента України Віктора Януковича, якого підозрюють у державній зраді.

Наприкінці листопада 2016 року Янукович як свідок давав свідчення у форматі відео-зв’язку у справі щодо 5 бійців розформованого спецпідрозділу «Беркут». Тоді генеральний прокурор України Юрій Луценко оголосив текст підозри.

Згодом у ГПУ уточнили, що Віктор Янукович є офіційно підозрюваним у державній зраді від 28 листопада минулого року. Натомість захист Януковича заявляє, що 28 листопада підозра була оголошена з порушенням законодавства.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема, щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року. Жодне з цих проваджень не розглядається у судах по суті.

Янукович утік із України в лютому 2014 року після масових розстрілів учасників протестів на майдані Незалежності в Києві. Відтоді він переховується на території Росії.
…

Самопроголошений голова анексованого Росією Криму Сергій Аксьонов увійшов до складу вищої ради партії «Єдина Росія». Таке рішення було ухвалене на з’їзді партії 22 січня, про що йдеться на сторінці політсили у Facebook.

Повідомляється, що після того, як переобраний на посаду голови вищої ради «Єдиної Росії» Борис Гризлов зачитав повний список пропонованих для обрання в раду членів, делегати одноголосно проголосували за нього.

Раніше в неділю прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва переобрали на посаду голови правлячої в Росії партії «Єдина Росія».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

Президент США Дональд Трамп 21 січня відвідав штаб-квартиру ЦРУ в місті Ленглі (штат Вірджинія) і пообіцяв свою підтримку розвідувальному управлінню.

«Я з вами на тисячу відсотків», – звернувся Трамп до близько 400 співробітників ЦРУ, що зібралися на зустріч з президентом США у його перший день на посаді.

«Дозвольте мені розповісти вам, чому мій перший візит в якості президента саме сюди, тому що я підтримую і поважаю вас», – сказав Дональд Трамп.

Такі слова Трампа прозвучали на противагу його попередніми заявам, коли він заперечив дані розвідслужби про те, що Росія намагалася допомогти йому перемогти на виборах у США. Також днями американські ЗМІ повідомили, що розвідка США вивчає можливі зв’язки соратників Дональда Трампа з російською владою. 
…

Тисячі людей зібралися на акцію протесту 21 січня у столиці Косова Приштині із закликом до Франції, звільнити колишнього прем’єр-міністра Рамуша Харадіная, затриманого французькими правоохоронцями за ордером на арешт із Сербії.

Повідомляється, що акції протесту були мирними і завершилися без повідомлень про правопорушення.

Харадінай був затриманий 4 січня, але французький апеляційний суд цього тижня його звільнив і постановив залишатися в країні, поки розглядається прохання про його видачу Сербії.

Белград хоче засудити Харадіная за злочини, пов’язані з війною 1998-1999 років у його колишній провінції. Мін’юст Сербії попередив, що Белград реагуватиме на відмову Франції у його видачі.

Влітку 2015 року Харадіная вже затримували за сербським ордером у Словенії, але тоді через два дні відпустили під дипломатичним тиском.

Рамуш Харадінай, нині голова опозиційної партії «Альянс за майбутнє Косова», нетривалий час був прем’єр-міністром Косова у 2004–2005 роках, коли цей автономний сербський край був фактичним протекторатом ООН, уже не підконтрольним Белградові. Під час Косовської війни 1998–99 років він був одним із польових командирів сепаратистського збройного угруповання «Армія визволення Косова».

Також Рамуша Харадіная звинувачував у воєнних злочинах і Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії. Гаазький трибунал судив його двічі і обидва рази виправдовував за браком неспростовних доказів його вини.
…

Влада Пакистану 21 січня заявила, що її військові звільнили індійського солдата, який заблукав у спірному районі Кашмір на пакистанській території.

Повідомляється, що солдат на ім’я Чанду Бабулал Чохан нібито покинув свій пост на індійському боці лінії розмежування у Кашмірі, і перейшов на пакистанську територію ще 29 вересня.

Індія заявила, що провела оперативні удари по пакистанській території того дня у відповідь на збройну атаку на індійську військову базу, в результаті якої загинули 19 солдатів.

Міністерство закордонних справ Пакистану повідомило, що Чохана передали індійській владі з «гуманітарних міркувань і прихильності справі забезпечення миру і спокою» на лінії розмежування.

Напружені відносини між Пакистаном та Індією через спірний район Гімалаїв Кашмір особливо погіршилися після того, як у вересні минулого року Індія звинуватила пакистанських бойовиків у нападі на військову базу, в результаті чого загинули десятки людей, зокрема цивільних.
…

У Вашингтоні поліція затримала 217 учасників акцій протесту проти нового президента США Дональда Трампа. За повідомленням керівника міської поліції Пітера Ньюшема, під час сутичок були поранені шестеро поліцейських, яких доставили до шпиталю.

Демонстранти, одягнуті у чорне, деякі у масках, пройшли маршем через місто, розбиваючи вітрини магазинів, вікна машин, перекидаючи сміттєві баки і автомати з продажу газет.

У поліції міста наголосили, що поважають право людей мирно висловлювати свої позиції, але не толеруватимуть насильство, вандалізм та руйнування.

20 січня Дональд Трамп склав присягу президента США.

Сотні тисяч людей зібралися у столиці США Вашингтоні на церемонію інавгурації 45-го президента Дональда Трампа. Частина з них святкує цю подію, частина – протестує.
…

Сенат США схвалив кандидатуру відставного генерала Джеймса Меттіса на посаду міністра оборони. Меттіс став першим членом кабінету нового президента США Дональда Трампа, кандидатуру якого схвалив Сенат − лише через декілька годин після вступу Трампа на посаду. Раніше президент підписав ухвалений Конгресом закон, що дозволяє Меттісу бути міністром оборони, навіть незважаючи на те, що він пішов у відставку менш ніж за належних 7 років до нинішнього моменту.

Джеймс Меттіс, відомий під прізвиськом «Скажений пес» – бойовий генерал, який брав участь, зокрема, в іракській кампанії. Він відомий і як військовий теоретик.

Генерал прослужив в американській армії 34 роки. З 2010 по 2013 він очолював Центральне командування США, займав керівні посади в армії, а також командував першої дивізією морської піхоти США в Іраку.

Глава Комітет Сенату США зі збройних сил Джон Маккейн назвав Меттіса одним з кращих офіцерів свого покоління.
…

У США 21 січня відбуватиметься «Марш жінок».

Під час президентської кампанії Дональда Трампа часто критикували за його поведінку щодо жінок. Тож у перший після інавгурації Трампа день, багато жінок у Вашингтоні та по всій країні висловлюватимуть свою незгоду з ним.

Тисячі учасниць зі всієї країни мають приїхати у суботу до Вашингтона на головний «Марш жінок». Подібні акції відбудуться також в інших містах США та в інших країнах світу.

Організатори акції заявляють, що вони хочуть, щоб їхній голос почули у перший робочий день адміністрації Дональда Трампа.

«Марш жінок» у Вашингтоні надішле сигнал нашій владі у перший робочий день в офісі, а також світові, щодо прав жінок і прав людини», – мовиться у повідомленні на сайті womensmarch.com.

Організатори акції зазначають, що попри назву, до акції можуть приєднатися всі, не лише жінки.

Організатори очікують, що у «Марші жінок» у Вашингтоні участь візьме близько 200 тисяч людей.

Організатори закликають учасників до мирних протестів.

Марш відбудеться наступного дня після інавгурації Дональда Трампа на посаді президента, яка також супроводжувалася протестами у Вашингтоні.

На відео протестів видно, як під час сутичок поліція, ймовірно, застосовувала перцевий газ і арештувала протестувальників, які били вітрини у центрі американської столиці. Багато протестувальників були одягнені у чорне, мали маски на обличчях та тримали анархістські прапори.

Окрім цього інциденту, у Вашингтоні стався ще один, під час якого поліція арештувала щонайменше 95 людей. 

Головна акція була організована групою, що називає себе Disrupt J20 («Зірви 20 січня»). Її засновник Аллі Маккрейкен заявив, що прихильники групи висловлюють невдоволення суперечливими висловлюваннями Трампа на адресу жінок, нелегальних мігрантів, мусульман.

20 січня Дональд Трамп склав присягу президента США.

Дональд Трамп – перший в історії США підприємець і мільярдер, який став президентом.
…

Військові США повідомляють про вбивство одного з лідерів угруповання «Аль-Каїда» під час авіаударів біля сирійського міста Ідліб 17 січня.

19 січня у Пентагоні ідентифікували загиблого як Мохаммада Хабіба Буссадуна ат-Тунісі, громадянина Тунісу і «лідера закордонних операцій».

За повідомленням Пентагону, «він пов’язаний з плануванням нападів на Заході».

Мохаммад Хабіб Буссадун ат-Тунісі прибув до Сирії у 2014 році. До цього він кілька років провів у Європі та на Близькому Сході, де мав тісні зв’язки з екстремістами, зазначили у Пентагоні. 
…

Влада Словенії, яка є членом НАТО, пропонує направити 50 своїх військових до Латвії у рамках посилення альянсом своєї присутності у країнах Балтії.

Але, як повідомили 19 січня представники Любляни, перед ухваленням остаточного рішення це питання обговорюватиметься у парламенті.

Країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія – висловлюють занепокоєння через можливу агресію Росії після анексії Москвою українського Криму та підтримку сепаратистів на Донбасі.

Всі три балтійські країни входили до СРСР і приєдналися до НАТО у 2004 році. Вони також підписали зі США двосторонні безпекові угоди, які полегшують розгортання на їхній території військ та техніки.

Обраний президент США Дональд Трамп назвав союз НАТО «застарілим», що посилило занепокоєння у східній частині Європи. 
…

Війська африканської країни Сенегал 19 січня увійшли у сусідню Гамбії. Речник сенегальської армії полковник Абду Ндіає надіслав агентству Reuters текстове повідомлення: «Ми увійшли до Гамбії».

Сенегальська влада називає метою вторгнення підтримку нового президента Гамбії Адаму Баррова. Він переміг на виборах 19 грудня, але досі не може отримати владу, оскільки колишній президент Яйя Джамме відмовляється покинути пост, який посідає з 1994 року.

У четвер Адама Барров склав президентську присягу у посольстві Гамбії у Сенегалі. 

Опозиціонер з Об’єднаної демократичної партії Адама Барров отримав на виборах понад 43% голосів, Джамме – тільки 39,6%. Спочатку Джамме визнав свою поразку, а потім заявив про «аномалії» під час голосуванні і закликав організувати перевибори.

18 січня мало стати останнім офіційним днем Джамме на посаді президента країни, проте парламент продовжив його президентство ще на три місяці, поки Верховний суд країни буде розглядати позов на результати виборів. У свій передостанній офіційний день на посаді Джамме заявив про введення надзвичайного стану, що розцінили як його спробу зберегти президентську посаду і влада в країні.

Керівництво Сенегалу висловило готовність увійти на територію сусідньої держави з метою вирішення політичної кризи. Дозвіл на вторгнення у Гамбію владі Сенегалу видало Економічне співтовариство країн Західної Африки.

Нігерія повідомила, що у разі необхідності підтримає сенегальські сухопутні війська під час їх вторгнення до Гамбії. Сухопутні війська також виділила Гана.

Регулярні збройні сили Сенегалу налічують близько 20 тисяч людей, кількість збройних сил Гамбії оцінюється у 2,5 тисячі.

Держдепартамент США закликав президента Джамме до мирної передачі влади.

Гамбія – найменша країна континентальної Африки з населенням близько 1,9 мільйона людей. Вона одна з найгірших у світі за індексом людського розвитку. Близько третини населення живе за межею бідності.

51-річний Яйя Джамме займав президентську посаду з 1994 року. Він прийшов до влади у результаті перевороту і повалення президента Дауда Кайраби Жаварі, який правив країною від 1965 року, з часів отримання незалежності від Великої Британії.

Під час правління Джамме були ув’язнені багато політичних опозиціонерів, журналістів та громадських активістів.

У зв’язку з напруженою ситуацією, МЗС України радить своїм громадянам утриматися від поїздок до Гамбії. 
…