Author: UAcrew

У Туркменистані відбулися президентські вибори, явка перевищила 97% – ЦВК

Центральна виборча комісія Туркменистану повідомила, що на час закриття у неділю ввечері виборчих дільниць на президентських виборах в країні явка виборців склала 97,27 відсотків. Кореспонденти радіо Азатлик, туркменської служби Радіо Свобода, повідомили, що до полудня під час відвідин виборчих дільниць у Ашгабаді, великої активності виборців вони не спостерігали.

На посаду президента на виборах 12 лютого претендують 9 кандидатів, зокрема чинний президент Гурбанґули Бердимухамедов. Переможцем буде оголошено кандидата, який набрав найбільшу кількість голосів виборців, що взяли участь в голосуванні. Аналітики не сумніваються, що перемогу отримає саме Бердимухамедов, який претендує на третій термін. Оприлюднення результатів очікується у понеділок, 13 лютого.

За даними радіо Азатлик, під час виборчої кампанії у Туркменистані спостерігалося грубе порушення виборчого законодавства. Зокрема, увагу громадськості привернули дії Гурбанґули Бердимухамедова, який 30 січня вручив телевізор на одній із зустрічей з фермерами, які пообіцяли підтримати його на виборах. Цю зустріч показали по державному телебаченню Туркменистану.

Десятки тисяч людей вийшли з антиурядовими виступами на вулиці Румунії

Десятки тисяч людей вийшли на вулиці Бухареста на 13-й день протестів за відставку уряду і проти корупції. На площі Перемоги у столиці Румунії 12 лютого протестувальники розгорнули великий прапор з триколором Румунії – червоним, жовтим і синім.

Також тисячі людей провели мітинги в інших великих містах, таких як Тімішоара, Клуж, Брашов і Сібіу.

Протестувальники вимагали відставки уряду прем’єра Соріна Ґріндяну, який наприкінці січня видав постанову про скасування кримінальної відповідальність за деякі різновиди корупції. Критики стверджували, що указ, який згодом був скасований, мав на меті допомоги корумпованим політикам уникнути в’язниці або вийти з неї. Попри численні демонстрації, Ґріндяну відмовився йтии у відставку.

Нинішні акції в Румунії – наймасовіші з часу занепаду комунізму 1989 року.

Співаки Illaria та Rozhden виграли другий півфінал українського відбору до «Євробачення»

Співачка Illaria та співак Rozhden 11 лютого пройшли до фіналу національного відбору на пісенний конкурс «Євробачення-2017».

Шість інших виконавців не змогли переконати суддів та глядачів, що вони гідні боротися за право представляти Україну на «Євробаченні».

Найкращих обирали за змішаною системою голосування: свої бали виставляло як журі в складі композитора Костянтина Меладзе, співачки Джамали і шоумена Андрія Данилка, так і глядачі – за допомогою смс-голосування.

Перший півфінал національного відбору на пісенний конкурс «Євробачення-2017» від України відбувся 4 лютого, тоді з-поміж восьми конкурсантів було обрано двох – Tayanna (співачка Тетяна Решетняк) та група «Сальто назад».

Третій півфінал відбудеться 18 лютого. А 25 лютого – фінал національного відбору.

«Євробачення-2017» триватиме у Києві у травні на території Міжнародного виставкового центру, що на лівому березі Дніпра. Фінал пісенного конкурсу запланований на 13 травня.

Україну визначили місцем проведення «Євробачення-2017» після перемоги Джамали у травні минулого року в Швеції.

Індія повідомила про успішне випробування технології перехоплення балістичних ракет

Міністерство оборони Індії повідомило, що військові цієї країни успішно випробували ракету, призначену для знищення балістичних ракет під час їхнього перебування в космосі.

Індійська Організація оборонних досліджень і розвитку вказує, що ракета-перехоплювач 11 лютого на висоті 100 кілометрів над Бенгальською затокою успішно вразила ціль, яка імітувала балістичну ракету.

Сусіди Індії, Китай і Пакистан, мають у своєму арсеналі складні балістичні ракетні класу «земля –земля», які здатні доставляти ядерні боєголовки.

Країни ЄС навряд чи матимуть спільну позицію в переговорах щодо Brexit – Юнкер

Голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив про сумніви в тому, що члени Європейського союзу матимуть узгоджену позицію в переговорах із Лондоном щодо Brexit – виходу Великої Британії з ЄС. 62-річний Юнкер зробив цю заяву 11 лютого в інтерв’ю німецькому радіо Deutschlandfunk.

За словами Юнкера, «27 членів ЄС досі не знають, але британці знають дуже добре, як вони даватимуть раду цьому». Голова Єврокомісії додав, що Велика Британія “«може обіцяти країна А одне, країні B інше, країні С щось ще – і наприкінці гри з’ясується, що не існує єдиного європейського фронту».

Юнкер також оголосив у цьому інтерв’ю, що не балотуватиметься на посаду голови Європейської комісії після того, як його нинішній термін завершиться в 2019 році.

Трамп висловлює підтримку Японії щодо островів Сенкаку

Президент США Дональд Трамп висловлює підтримку зусиллям Японії щодо вирішення територіальної суперечки з Китаєм щодо островів у Південно-Китайському морі.

«Ми віддані безпеці Японії і всіх регіонів, які перебувають під її адміністративним контролем, а також подальшому посиленню нашого надзвичайно важливого союзу», – заявив Трамп 10 лютого у Вашингтоні на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе. 

Острови, які у Японії називають Сенкаку, а у Китаї – Дяоутай, перебувають під контролем Токіо, але свої права на них висловлює і Китай.

У спільній заяві американський і японський лідери підтверджують усі статті американо-японського договору про безпеку від 1960 року.

Оглядачі відзначають, що залишаються неврегульованими розбіжності між Вашингтоном і Токіо щодо пакту про трансатлантичне партнерство, участь в якому Трамп повністю відкинув.

Радіо Свобода засуджує переслідування журналістів у Туркменистані

Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода засуджує переслідування незалежних журналістів владою Туркменистану.

Президент корпорації Томас Кент закликає негайно звільнити журналістів Сапармамеда Непескулієва (Сапармеммет Непесґулиєв) і Худайберді Аллашова, які співпрацювали з туркменською службою Радіо Свобода – Радіо Азатлик.

Аллашова, відомого критичними матеріалами про становище у країні, заарештували 3 грудня 2016 року за звинуваченням у зберіганні жувального тютюну. Йому загрожує до восьми років ув’язнення.

Кореспондента Радіо Азатлик Сапармамеда Непескулієва (Сапармеммета Непесґулиєва) у вересні 2015 року засудили до трьох років позбавлення волі за звинуваченням у зберіганні наркотиків.

Правозахисники не раз називали ці звинувачення сфабрикованими з політичних мотивів.

Томас Кент нагадує, що напередодні президентських виборів у Туркменистані 12 лютого необхідно забезпечити всім виборцям право доступу до достовірної інформації про кандидатів, їхніх програм і про ситуацію у країні загалом.

Правозахисні організації занепокоєні долею незалежних журналістів у Туркменистані.

Президентські вибори у Туркменистані мають відбутися 12 лютого. Очікують, що нинішній президент, 59-річний Ґурбанґули Бердімухаммедов, отримає переконливу перемогу, здобувши ще один семирічний термін на посаді глави Туркменистану.

Бердімухаммедов керує 6-мільйонним Туркменистаном з 2006 року, коли помер його попередник Сапармурат Ніязов. Він повністю контролює усі соціальні аспекти, порушуючи права інакодумців.

Тіллерсон висловив підтримку Грузії щодо Абхазії і Південної Осетії – Джанелідзе

Міністр закордонних справ Грузії заявляє, що державний секретар США Рекс Тіллерсон висловив тверду підтримку суверенітету і територіальній цілісності пострадянських країн.

Міхеїл Джанелідзе заявив про це 10 лютого після зустрічі з Тіллерсоном. За його словами, Рекс Тіллерсон висловив підтримку адміністрації Трампа Тбілісі, говорячи про дії Росії у регіоні.

«Звісно, ми говорили про російсько-грузинський конфлікт, про ситуацію з окупацією територій. Ми отримали повну підтримку від США щодо нашої територіальної цілісності і суверенітету», – зазначив голова грузинського МЗС.

Після російсько-грузинської війни 2008-го року, Москва визнала незалежність сепаратистських регіонів Грузії Абхазії і Південної Осетії. У регіоні перебувають тисячі російських військових.

Президент США Дональд Трамп під час своєї передвиборчої кампанії неодноразово висловлювався на користь співпраці з Росією і казав, що захоплюється лідерськими якостями російського президента Володимира Путіна. Це викликало занепокоєння Заходу. 

США: сенатор Коркер закликає підтримати суворішу позицію щодо Росії

Сенатор-республіканець Боб Коркер пропонує законодавцям підтримати співробітників адміністрації США, які займають суворішу, ніж президент Дональд Трамп, позицію щодо Росі.

Коркер, голова сенатського комітету із закордонних справ, не уточнив, яких офіційних осіб чи заяви він мав на увазі, а його речник Чак Гарпер зазначив Радіо Свобода, що зауваження сенатора «мали загальний характер».

Перед цим на слуханнях щодо відносин Вашингтона з Москвою виступив сенатор-демократ Кріс Мерфі, який розкритикував суперечливі заяви Білого дому щодо Росії.

«Непокоїть те, що ми чуємо суперечливі повідомлення від адміністрації щодо Росії», – зазначив Мерфі, говорячи про інтерв’ю Трампа Fox News, у якому той висловив скептицизм щодо підтримки Росією сепаратистів на Донбасі.

Слухання проходять в умовах посилення занепокоєння через можливе пом’якшення президентом Дональдом Трампом санкцій проти Росії.

8 лютого група сенаторів США внесла до Конгресу проект документа, який має ускладнити можливість для адміністрації президента Дональда Трампа скасувати санкції проти Москви, запроваджені через російську агресію в Україні.

Цей документ, який називають «Закон про перегляд санкцій щодо Росії», підтримали як демократи, так і республіканці. Він був розроблений через занепокоєння щодо можливої політики адміністрації Трампа стосовно Росії.

Документ передбачає суворий парламентський нагляд і право вето, якщо адміністрація президента вирішить скасувати санкції проти Росії.

США, ЄС та інші країни Заходу запровадили санкції проти Росії через анексію українського Криму і надання нею допомоги сепаратистам. Кремль заперечує причетність до постачання зброї та особового складу, визнаючи наявність у зоні бойових дій хіба що російських «добровольців».

Президент США Дональд Трамп під час своєї передвиборчої кампанії неодноразово висловлювався на користь співпраці з Росією і казав, що захоплюється лідерськими якостями російського президента Володимира Путіна.

Представниця США в Організації Об’єднаних Націй Ніккі Гейлі засудила дії Росії і висловила підтримку Вашингтона українському народу, який «страждає від російської окупації і інтервенції». Про це вона заявила 2 лютого на засіданні Ради безпеки ООН, де обговорювалася ситуація на сході України. Гейлі також зазначила, що частина території України залишається під російською окупацією і що, допоки Крим не буде повернений Україні, запроваджені через це санкції проти Росії залишаться у силі. Однак вона не згадувала про долю санкцій, запроваджених через агресію Росії на Донбасі.

Речник Білого дому Шон Спайсер 8 лютого підтвердив цю позицію: скасування санкцій щодо Криму неможливе, доки Росія не залишить півострів, але про майбутню долю решти санкцій США щодо Росії нині говорити передчасно.

Країни Балтії домагатимуться від НАТО посилення безпеки через російські навчання

Президент Литви Даля Грібаускайте заявляє, що країни Балтії домагатимуться додаткових заходів безпеки від США та НАТО у зв’язку з масштабними російськими військовими навчаннями, які мають відбутися у вересні.

«Ми бачимо, що ризики зростають. Ми занепокоєні через навчання «Запад» у 2017 році, під час яких буде розгорнуто великі і агресивні війська вздовж наших кордонів, які демонстративно готуватимуться до війни з Заходом», – заявила Грібаускайте 9 лютого після зустрічі з президентами Естонії та Латвії у Ризі.

«Це означає, що ми говоритимемо з НАТО про розробку додаткових безпекових планів та швидший процес ухвалення рішень», – зазначила Грібаускайте.

На початку липня 2016 року на саміті НАТО у Варшаві лідери альянсу погодилися на розгортання додаткових підрозділів уздовж східного флангу оборонного союзу у відповідь на агресивні дії Росії.

Країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія – висловлюють занепокоєння через можливу агресію Росії після анексії Москвою українського Криму та підтримку сепаратистів на Донбасі.

Всі три балтійські країни входили до СРСР і приєдналися до НАТО у 2004 році. Вони також підписали зі США двосторонні безпекові угоди, які полегшують розгортання на їхній території військ та техніки.

Обраний президент США Дональд Трамп назвав союз НАТО «застарілим», що посилило занепокоєння у східній частині Європи.

Президенти Афганістану і США обговорили безпекові питання

Президенти Афганістану Ашраф Гані та США Дональд Трамп обговорили телефоном питання безпеки.

9 лютого в офісі афганського президента повідомили, що Гані і Трамп обмінялися поглядами на подолання загрози тероризму в Афганістані і сусідніх країнах.

У повідомленні зазначили, що Дональд Трамп заявив про швидку зустріч з президентом Афганістану, не повідомивши більше деталей.

Наразі в Афганістані перебуває близько 8 тисяч 400 військових США для підтримки і тренування афганських сил безпеки.

З 2001 році, коли американські війська ввійшли до Афганістану для боротьби з угрупованням «Талібан», тут загинули понад 2 тисячі 200 солдатів США.

Британія: Палата громад схвалила законопроект про вихід з ЄС

У Великій Британська Палата громад 8 лютого схвалила законопроект про вихід країни з Європейського союзу.

На фінальному етапі дебатів за документ проголосували більшість депутатів нижньої палати парламенту.

Законопроект передали у Палату лордів.

У разі його ухвалення уряд Терези Мей почне процедуру виходу згідно зі статті 50 Лісабонського договору про ЄС. Переговори з керівництвом Євросоюзу щодо цього мають початися до кінця березня.

Остаточні умови виходу Великої Британії з ЄС мають бути узгоджені за два роки.

Уряд Великої Британії 2 лютого опублікував план виходу країни з Європейського союзу. У документі мовиться, що Лондон прагне «активних майбутніх відносин з ЄС», у той же час, «контролюючи своє законодавство» та імміграцію.

На референдумі 23 червня 2016 року більшість британців проголосували за вихід з ЄС.

Запроваджені через Крим санкції проти Росії залишатимуться до деокупації півострова – Спайсер

Санкції США проти Росії, запроваджені через анексію українського Криму, залишаться до деокупації півострова. Про це заявив представник Білого дому Шон Спайсер, коментуючи плани групи сенаторів внести закон, який ускладнить можливість адміністрації президента Дональда Трампа скасувати санкції проти Москви, запроваджені через російську агресію в Україні.

«Думаю, що посол США в ООН Ніккі Гейлі висловилася дуже чітко, що допоки Росія не залишить Крим, то ці санкції непорушні. Що ж до інших санкцій (щодо Донбасу – ред.), то я не хочу забігати наперед законодавства», – сказав Спайсер 8 лютого на брифінгу у Вашингтоні.

Група сенаторів США у середу заявила про плани внести закон, який ускладнить можливість адміністрації президента Дональда Трампа скасувати санкції проти Москви, запроваджені через російську агресію в Україні.

Цей документ, який називають «Закон про перегляд санкцій щодо Росії», підтримали як демократи, так і республіканці. Він був розроблений через занепокоєння щодо можливої політики адміністрації Трампа стосовно Росії.

Документ передбачає суворий парламентський нагляд і право вето, якщо адміністрація президента вирішить скасувати санкції проти Росії.

Серед ініціаторів законопроекту сенатор-демократ від Меріленду Бен Кардін і сенатор-республіканець від Південної Кароліни Ліндсі Ґрем.

Раніше сенатор-республіканець Джон Маккейн заявив, що просуватиме законодавство, яке гарантуватиме збереження санкцій проти Росії у разі, якщо президент США Дональд Трамп вирішить скасувати їх.

США, ЄС та інші країни Заходу запровадили санкції проти Росії через анексію українського Криму і надання нею допомоги сепаратистам. Кремль заперечує причетність до постачання зброї та особового складу, визнаючи наявність у зоні бойових дій російських «добровольців».

Президент США Дональд Трамп під час своєї передвиборчої кампанії неодноразово висловлювався на користь співпраці з Росією і казав, що захоплюється лідерськими якостями російського президента Володимира Путіна.

Представниця США в Організації об’єднаних націй Ніккі Гейлі засудила дії Росії і висловила підтримку Вашингтона українському народу, який «страждає від російської окупації і інтервенції». Про це вона заявила 2 лютого на засіданні Ради безпеки ООН, де обговорюється ситуація на сході України. Гейлі також зазначила, що частина території України залишається під російською окупацією і що санкції проти Росії залишаться у силі, допоки Крим не буде повернений Україні.

У «Народному фронті» обурені пошкодженням фрагменту Берлінського муру у Києві

У партії «Народний фронт» обурені вчинком народного депутата Олексія Гончаренка, який розмалював уламок Берлінської стіни поруч з посольством Німеччини в Україні.

«Бачимо не лише брак політичної культури, але й елементарної притомності. Найогиднішим є те, що для зухвальства було обрано символ, який має важливе значення і для Німеччини, і для України як частини Європи, звільненої від російської та радянської окупації. Ці нікчемні дії завдають шкоди нашим інтересам і відвертають увагу від справді принципових і важливих оцінок, які Україна зобов’язана доводити всьому світові», – мовиться у заяві «Народного фронту», опублікованій 8 лютого.

Народний депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Олексій Гончаренко заявив, що у середу вранці на уламку Берлінської стіни біля посольства Німеччини у Києві написав слово «NEIN» (ні). Він пояснив, що цю «символічну акцію протесту» присвятив вчорашнім заявам посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля. 

В інтерв’ю «РБК-Україна», опублікованому 7 лютого, посол Німеччини в Україні Ернст Райхель заявив, що вибори на Донбасі можуть відбутися і за присутності російських військ.

США не планують розширювати список візових обмежень – Келлі

Міністр внутрішніх справ США Джон Келлі заявляє, що Вашингтон не розглядає можливості додати інші країни до списку семи переважно мусульманських країн, громадянам яких тимчасово заборонили в’їзд до США.

Під час виступу на слуханнях у Конгресі 7 лютого Келлі заявив: обмеження на в’їзд стосуються не мусульман. «Це пауза, яку наразі ми залагоджуємо», – зазначив Джон Келлі. (Кілька представників Демократичної партії у Палаті представників використовували термін «заборона мусульманам», ставлячи питання Келлі).

Джон Келлі зазначив, що хотів би відкласти запровадження указу, щоб встигнути обговорити його з конгресменами. Але, зазначив він, важливим був фактор несподіванки, щоб потенційно небезпечні для США іноземці не змогли підготуватися до посилення правил в’їзду.

7 лютого федеральний апеляційний суд США має винести рішення щодо того, чи буде відновлена дія указу президента США Дональда Трампа після того, як федеральний суддя у Сіетлі заблокував його, пославшись на невідповідність конституції.

Увечері 3 лютого суддя федерального суду у Сіетлі Джеймс Робарт припинив дію положень президентського указу Дональда Трампа, що передбачає 90-денну заборону на в’їзд до США громадян семи країн, безстрокове припинення допуску у країну сирійських біженців і 120-денну заборону на прийняття біженців із решти країн світу.

Судове розпорядження діє в масштабах всієї країни.

Президент США наполягає на тому, що заборона на в’їзд до США громадян семи переважно мусульманських країн та біженців необхідна для захисту від тероризму. Опоненти Трампа кажуть, що неконституційною є заборона в’їзду на релігійному ґрунті.

МЗС України – послу Райхелю: вибори на Донбасі не відбудуться за присутності російських військ

У Міністерстві закордонних справ України під час зустрічі з послом Німеччини Ернстом Райхелем наголосили на неприпустимості проведення виборів на окупованих територіях Донбасу за присутності російських військ.

«Було підтверджено чітку і послідовну позицію України, що такі вибори мають відбуватися лише після виведення з України підрозділів російських збройних сил, а також створення таких безпекових передумов, які б уможливили проведення на Донбасі вільних і демократичних виборів з дотриманням стандартів ОБСЄ та українського законодавства», – мовиться у повідомленні МЗС, опублікованому ввечері 7 лютого.

В інтерв’ю «РБК-Україна», опублікованому 7 лютого, посол Німеччини в Україні Ернст Райхель заявив, що вибори на Донбасі можуть відбутися і за присутності російських військ.

Міністерство закордонних справ України запросило посла для пояснень. Голова МЗС України Павло Клімкін у відповідь заявив, що «виборчі фарси під дулами російських автоматів» країні більше не потрібні.

Група народних депутатів оголосила бойкот послу Німеччини в Україні Ернсту Райхелю після його заяви про вибори на Донбасі.

Сам посол Райхель каже, що говорив про створення необхідних умов для проведення виборів на Донбасі, коли припускав, що вибори на окупованій частині Донецької та Луганської областей можуть відбутися за присутності там російських військ. Про це він заявив 7 лютого народному депутату Сергію Лещенку в присутності журналістів на прийнятті, присвяченому 25-річчю дипломатичних відносин між Німеччиною й Україною. Під час спілкування з Лещенком посол погодився зі словами депутата, що його інтерв’ю було контроверсійним, повідомляє УНІАН.

Ернст Райхель у вівторок відмовився спілкуватися з журналістами щодо його заяв про можливість проведення виборів на Донбасі у присутності російських військ.

Ляшко заявляє про ануляцію візи США

Народний депутат Олег Ляшко заявляє про ануляцію йому візи США.

«Щойно мені анулювали 10-річну американську візу, яку я отримав перед Новим роком», – написав ляшко 7 лютого у Facebook.

«Я пов’язую це безпрецендентне рішення з нашою вимогою до США виконувати свої зобов’язання перед Україною за Будапештським меморандумом, інакше Україна буде вимушена відновлювати ядерну зброю, щоб захистити себе. Підозрюю, що моя позиція категоричного несприйняття нового Меморандуму з МВФ, який консервує статус України як сировинної колонії, також вплинула на рішення скасувати візу», – зазначив Олег Ляшко.

Американська сторона наразі не коментувала ситуації. 

Сепаратисти обстрілюють Курдюмівку, загинув 16-річний хлопець – Аброськін

Начальник поліції Донецької області В’ячеслав Аброськін повідомляє про обстріл підтримуваними Росією сепаратистами Курдюмівки, біля Торецька, у результаті чого загинув 16-річний хлопець.

«Надійшла інформація від батьків, що у результаті обстрілу їх син, 2001 року народження, отримав осколкове поранення у серце. Дав команду начальнику відділення особисто разом з військовими лікарями виїхати до Курдюмівки та якомога швидше транспортувати хлопця до лікарні. Вже у дорозі стало відомо, що хлопець помер», – зазначив Аброськін ввечері 6 лютого у Facebook.

Наразі обстріл Курдюмівки триває. 

З 29 січня на Донбасі спостерігалося загострення ситуації, зокрема через бої поблизу Авдіївки. Сторони конфлікту звинуватили одна одну у спричиненні боїв, повідомлялося про загиблих і поранених, як серед бійців, так і серед цивільних. В останні дні біля Авдіївці спостерігається певне затишшя.

Бойові дії на Донбасі тривають від квітня 2014 року. За цей час, за даними ООН, тут загинули майже 10 тисяч людей. 

Блокада ОРДЛО: між поліцією й активістами виник конфлікт через блокування дороги

Начальник поліції Донецької області В’ячеслав Аброськін повідомляє, що 6 лютого біля міста Часів Яр Донеччини для розблокування дороги були задіяні сили поліції.

«Сьогодні близько 16 години поблизу міста Часів Яр невстановлені особи у балаклавах перекрили дорогу, заблокувавши проїзд автобусу з працівниками Курахівської ТЕС та іншому транспорту. Заблокували один зі шляхів, через який здійснюється життєзабезпечення регіону, рухаються аварійні служби», – написав Аброськін у Facebook.

«Поліцейські діяли у межах компетенції, незважаючи на образи та погрози, що вигукували блокувальники. Дорога була розблокована», – зазначив В’ячеслав Аброськін.

При цьому він заперечує звинувачення активістів щодо застосування поліцією сили.

«Одному із діячів, який найбільше скаржився та намагався вдарити мене по обличчю, бо, за його словами, в мене була зброя, я підставив праву щоку і показав, що насправді у мене немає зброї. Він моїм дозволом скористався. Потім я запропонував йому ліву щоку, але попередив, що втретє вже буде моя черга. Цей чоловік – мешканець Донецька. Думаю, що після цього нашого «спілкування» він заспокоїться», – зазначив начальник поліції Донеччини. 

Раніше у «Штабі блокади торгівлі з окупантами» звинуватили поліцію у застосуванні проти них сили.

«При спробі затримати автобус з тітушками, які рухались у супроводі поліції у бік редуту на Бахмуті, сталось побиття ветеранів війни за незалежність спецназом донецької поліції під особистим командуванням начальника поліції Донецької області Аброськіна. Спецназ використовує гумові кийки і сльозогінний газ, зброя знята із запобіжників. При цьому всьому автобус з тітушками не був перевірений поліцією, натомість, поліція вивезла його і тітушок у невідомому напрямку», – мовиться у повідомленні. 

На місці був присутній також народний депутат Семен Семенченко, він опублікував відео з місця події. На записі між Семенченком і Аброськіним виникла словесна перепалка. Семенченко був обурений, що його автомобіль заблокували силовики. 

26 грудня ветерани антитерористичної операції на Донбасі заявили про початок блокування окупованих територій Донбасу.

Як повідомив другий командир батальйону «Донбас» Анатолій Виногродський, до такого кроку вони вирішили вдатися після того, як бойовики не виконали вимогу щодо звільнення полонених.

Нині на лінії розмежування на Донбасі працюють чотири контрольні пункти в’їзду-виїзду.

За останніми даними СБУ, в полоні бойовиків перебувають 109 громадян України.

Звільнення заручників є однією з вимог мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

IAAF: заборона Росії брати участь у міжнародних змаганнях буде продовжена

У Міжнародній асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF) заявляють, що Росія буде як і раніше відсторонена від міжнародних змагань, і, ймовірно, буде виключена з чемпіонату світу, запланованого на серпень у Лондоні.

Себастьян Коу, президент IAAF, заявив 6 лютого у Монако, що Росія до листопада навряд чи буде «повністю поновлена у правах».

Руне Андерсен, голова робочої групи IAAF, висловив схожу думку, зазначивши, що для поновлення Росія мусить виконати низку вимог.

Серія розслідувань ВАДА підтвердила існування в Росії підтримуваної державою системи вживання спортсменами допінгу з наступним приховуванням цих порушень. Це призвело, зокрема, до заборони участі російських легкоатлетів у всіх змаганнях під егідою Міжнародної федерації легкої атлетики (ІААФ). Після цього також понад 100 російських спортсменів у 2016 році були відсторонені від участі в Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро.

До Дніпра із зони бойових дій на Донбасі доправили трьох поранених військових

До Дніпра із зони бойових дій на Донбасі в неділю доправили трьох військових. Інформацію про це підтвердила радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації, волонтерка Тетяна Губа.

За її даними, стан усіх трьох військових оцінюють як середньої важкості, усі бійці притомні. Їх транспортували до Дніпра військовим вертольотом.

Як поінформувала Тетяна Губа, у одного з військових – кульове поранення. 

Раніше в Дніпропетровській обласній лікарні імені Мечникова повідомили, що рятують кількох тяжкопоранених бійців з-під Авдіївки, доправлених в різні дні, а також офіцера Державної служби з надзвичайних ситуацій Дмитра Третейкіна, якого в суботу повторно прооперували. 

 

Як розповів сам поранений співробітник ДСНС Дмитро Третейкін до операції, поранення він отримав, коли вийшов зі штабу в Авдіївці зустрічати та розвантажувати чергову машину з гуманітарною допомогою.

 

У штабі АТО повідомили, що 5 лютого у зоні бойових дій на Донбасі один український військовий поранений. За даними штабу, підтримувані Росією бойовики порушують режим тиші на всіх напрямках, зокрема, і в Авдіївці.

Як повідомляв перший заступник начальника об’єднаного оперативного штабу Андрій Цвєтков, станом на 3 лютого на Донеччині у результаті загострення ситуації біля Авдіївки від 29 січня загинули 10 військових, 66 поранені.

КМДА: у Києві через снігопад вранці 6 лютого обмежать в’їзд вантажівок

У Києві через снігопад обмежать в’їзд великогабаритного транспорту 6 лютого з 06:00 ранку, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.

У КМДА з посиланням на дані Укргідрометцентру нагадують, що 6 лютого у Києві очікуються сильні снігопади, вночі ймовірний приріст висоти снігового покриву – 1,5-2 сантиметри, вдень – на 2-3 сантиметри, температура вдень близько 5-7 градусів морозу, вночі – 7-9 градусів морозу. 

В адміністрації закликають водіїв користуватися громадським транспортом, дотримуватися безпечної дистанції та швидкості руху, а також їздити з увімкненими габаритними вогнями чи протитуманними ліхтарями.

У Румунії тривають протести після скасування указу щодо корупційних злочинів

У Румунії продовжуються протести після скасування указу щодо декриміналізації певних корупційних злочинів.

За оцінками телеканалів, близько 200 тисяч людей протестували в Бухаресті, багато хто вимагав відставки прем’єр-міністра Соріна Ґріндяну. 

Протести також були і в інших містах.

У Румунії сьогодні уряд соціал-демократів офіційно скасував указ, що викликав протести, які тривають майже тиждень. Крім того, уряд розсекретив стенограми дискусій на засіданні, коли був ухвалений указ, який захистив би десятки політиків від переслідування.

Днем раніше прем’єр Ґріндяну заявляв, що він не хоче розділяти Румунію. Він зробив цю заяву на тлі протестів – десятки тисяч людей збираються на протести по всій країні вже п’ятий день поспіль.

4 лютого поліція повідомила, що загальна кількість демонстрантів – 330 тисяч людей, це найбільші протести в країні від 1989 року, коли був повалений режим комуністичного диктатора Ніколае Чаушеску.

Указ захистив би десятки політиків від судового переслідування через корупцію. Скасований документ дозволяв, зокрема, уникнути в’язниці посадовим особам, спійманим на хабарі в розмірі менш як 200 тисяч леїв (це приблизно 47 з половиною доларів).

АП: Порошенко і Трамп говорили про загострення на Донбасі, Авдіївку та стратегічне партнерство

Сторони висловили глибоку стурбованість через ескалацію напруженості та погіршення гуманітарної ситуації, передусім у районі Авдіївки

На відборі для участі у «Євробаченні-2017» назвали перших фіналістів від України

Відбувся перший із трьох півфіналів. Із 8 конкурсантів обрано двох. Це Tayanna (співачка Тетяна Решетняк) та група «Сальто назад»

ДСНС: кількість підтоплених домогосподарств на Закарпатті скоротилася

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України 4 лютого повідомили, що у двох районах Закарпаття залишаються підтопленими 13 домогосподарств та близько 400 гектарів сільгоспугідь і присадибних ділянок. Раніше повідомлялося про підтоплення 276 будівель та майже 650 гектарів сільгоспугідь.

За даними відомства, підтоплення домогосподарств є у Мукачівському районі, а угідь і присадибних ділянок – у Виноградівському.

Повідомляється, що паводкова вода зійшла на дорогу в селі Шаланки Виноградівського району. Через танення снігу та скресання криги на річках утворилось 3 льодових затори. Втім вони не перешкоджають течії води у межах русла.

У ДСНС попередили про підвищену лавинонебезпеку на Закарпатті і 5 лютого.

За прогнозом Укргідрометцентру, протягом трьох діб в області прогнозується помірний мокрий сніг та дощ.

Loading...
X