Author: UAcrew

У Європарламенті у понеділок розглядатимуть загострення ситуації на Донбасі

У Європейському парламенті 6 лютого розглядатимуть загострення ситуації в Авдіївці Донецької області.

«Європарламентом ухвалено рішення 6 лютого розглянути загострення ситуації в Авдіївці на засіданні підкомітету з питань безпеки і оборони за участю віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе», – мовиться у представництві України при ЄС, опублікованому 3 лютого у Facebook. 

За даними української сторони, на Донеччині у результаті загострення ситуації біля Авдіївки від 29 січня загинули 10 військових, 66 поранені.

Бойовики з угруповання «ДНР» заявляють, що внаслідок обстрілів з боку українських військових за тиждень загинули 6 цивільних, 34 були поранені, також загинули 18 бойовиків, 26 поранені.

Останнім часом на Донбасі загострилася ситуація, зокрема, від 29 січня тривають запеклі бої неподалік Авдіївки. Сторони конфлікту звинуватили одна одну у спричиненні цих боїв.

Бойовики знову обстріляли Авдіївку і стріляють по Сартані – Аброськін

Головного управління Національної поліції у Донецькій області В’ячеслав Аброськін повідомляє про черговий обстріл підтримуваними Росією сепаратистами житлових районів Авдіївки.

«Бойовики не шкодують нікого, навіть дітей. Снаряд потрапив у п’ятиповерховий житловий будинок №73 по вулиці Соборній (колишня Леніна). У квартирі перебувала мати і п’ять дітей віком від 5 років і старше. Всі дивом залишилися живі, викликали на допомогу працівників поліції», – повідомив Аброськін ввечері 3 лютого.

За його інформацією, бойовики розпочали обстріл селища Сартана. «Інформація про постраждалих уточнюється», – зазначив він. 

За даними української сторони, на Донеччині у результаті загострення ситуації біля Авдіївки від 29 січня загинули 10 військових, 66 поранені.

Бойовики з угруповання «ДНР» заявляють, що внаслідок обстрілів з боку українських військових за тиждень загинули 6 цивільних, 34 були поранені, також загинули 18 бойовиків, 26 поранені.

Останнім часом на Донбасі загострилася ситуація, зокрема, від 29 січня тривають запеклі бої неподалік Авдіївки. Сторони конфлікту звинуватили одна одну у спричиненні цих боїв.

Українські легкоатлетки отримали відібрану у росіянок бронзу з Олімпіади у Лондоні

Через позбавлення російських легкоатлеток олімпійської нагороди за допінг бронзову медаль Олімпіади-2012 у Лондоні отримали українські легкоатлетки. Інформацію про це 3 лютого підтвердили в управлінні молоді і спорту Дніпропетровської облдержадміністрації.

За даними відомства, Міжнародний олімпійський комітет позбавив срібної медалі лондонської Олімпіади російських легкоатлеток, у яких виявили позитивну допінг-пробу.

Тепер «срібло» естафети 4х400 – у Ямайки, а «бронза» – в України. Українки (четвірка легкоатлеток – Ганна Ярощук, Аліна Логвиненко, Ольга Земляк та Наталя Пигида) отримають по 55 тисяч доларів США премії. Також їм виплачуватиметься щомісячна президентська стипендія, зазначили в управлінні.

Там також поінформували, що для 27-річної дніпрянки Ганни Ярощук ця бронзова нагорода Олімпіади – перша. Зараз чемпіонка готується до Чемпіонату світу, який відбудеться у тому ж Лондоні у серпні 2017 року.

ЗСУ не стріляють по населених пунктах – штаб

Українська сторона заперечує інформацію, що Збройні сили обстрілюють населені пункти.

«У зв’язку із поширенням окремими Інтернет-ресурсами інформації про нібито проведені українськими військами обстріли міста Донецьк Прес-центр штабу АТО заявляє: зазначена інформація не відповідає дійсності та є спланованою провокацією. Збройні сили України не ведуть артилерійський вогонь по населених пунктах. Поширення таких чуток має лише одну мету – викликати паніку серед мешканців Донецька та посіяти недовіру місцевого населення до Збройних сил України. Просимо користувачів Інтернету обережно ставитися до інформації, яка носить яскраво провокаційний характер», – мовиться у повідомленні штабу АТО, опублікованому у ніч на 3 лютого.

Користувачі соцмереж повідомляють про різке загострення ситуції і обстріли у Донецьку. За повідомленням кореспондента проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії», загинув цивільний.

Підтримувані Росією сепаратисти звинувачують в обстрілах українських військових.

В угрупованні «ДНР» заявляють, що під час обстрілів з боку українських військових у Донецьку поранені близько 10 цивільних. Також, за інформацією донецьких сепаратистів, у результаті обстрілів у Калінінському районі Донецька загинули двоє цивільних.

Між тим українська сторона повідомляє про обстріл сепаратистами Авдіївки, у результаті чого загинули щонаймене 3 людей, 3 поранені.

Останнім часом на Донбасі загострилася ситуація, зокрема, від 29 січня тривають запеклі бої неподалік Авдіївки. Сторони конфлікту звинуватили одна одну у спричиненні цих боїв, а також заявляють про жертви серед мирного населення внаслідок обстрілів.

Обстріл Авдіївки: 3 загиблих, 3 поранених

Останнім часом на Донбасі загострилася ситуація, зокрема, від 29 січня тривають запеклі бої неподалік Авдіївки

Говорити про референдуми в Україні рано, доки чинний старий закон – експерт

Говорити про проведення в Україні всеукраїнського референдуму з будь-якого питання передчасно, доки є чинним профільний закон у його нинішній редакції. Таку думку в ефірі програми Радіо Свобода «Деталі» висловив експерт «Реанімаційного пакету реформ», координатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

«Цей закон може скасувати або Конституційний суд, визнавши неконституційним, або Верховна Рада», – зазначив він.

Тарас Шамайда нагадав, що у парламенті ще у 2015 році зареєстрували альтернативний законопроект. «Він є нормальним, демократичним, там є можливість агітувати за і проти, можливість контролю за виборчими комісіями громадськості, бар’єр явки, щоб хоча би половина виборців взяла участь, а не три людини – і рішення буде обов’язковим для всієї країни», – зазначив він.

Президент України Петро Порошенко цього тижня в інтерв’ю німецькому виданню заявив про можливість проведення референдуму щодо вступу України до НАТО.

У листопаді 2012 року Верховна Рада ухвалила нині чинний закон про всеукраїнський референдум, що викликало обурення в низки депутатів і представників громадськості, які вимагали доопрацювати документ. Ухвалений закон критикували зокрема у Венеціанській комісії.

1 грудня 2014 року 57 народних депутатів звернулися до Конституційного суду України щодо відповідності цього закону Конституції України. Провадження у цій справі відкрили у лютому 2015 року. Розгляд подання триває.

У США закликають розслідувати зв’язки радника Трампа з Росією

Група демократів з Палати представників США звернулася до Міністерства оборони з проханням провести розслідування щодо того, чи радник президента Дональда Трампа з питань національної безпеки Майкл Флінн не порушував конституції, бравши гроші від російського державного телебачення RT.

Високопоставлені демократи з шести комітетів Палати представників оприлюднили 1 лютого відкритого листа.

Радник з нацбезпеки, колишній військовий генерал, відвідав у Москві урочистості з нагоди 10-річчя RT у 2015 році, сидівши за одним столом з президентом Росії Володимиром Путіним.

Майкл Флінн визнав, що йому заплатили за присутність на цьому заході, але відмовився називати суму.

У листі представників Демократичної партії мовиться, що у минулому Міністерство оборони США винесло рішення, що конституційна норма проти прийняття подарунків чи платежів від іноземних держав стосується й відставних офіцерів.

Арешт обвинуваченого у вбивстві співробітника СБУ добровольця продовжили

У Дніпрі 1 лютого розпочався судовий розгляд справи колишнього бійця добровольчих підрозділів Дениса Гордєєва, якого обвинувачують у вбивстві співробітника СБУ на блокпосту у Волновасі Донецької області у березні 2015 року. Слухання справи відбувається у Ленінському районному суді Дніпра.

Коментуючи початок судового процесу, Денис Гордєєв заявив, що «справа сфабрикована».

«Ця справа сфабрикована, вона хибна, вона помилкова, вона була відкрита на догоду певним особам, які вимагали це зробити. Чомусь за один день, 22 березня 2015 року, було опитано близько десяти свідків, було проведено понад десяток опізнань за фотокартками», – сказав Денис Гордєєв.

Сторона обвинувачення наполягає на провині Гордєєва. На судовому засіданні у середу прокурори вимагали продовження утримання під вартою обвинуваченого ще на два місяці. Суд цю вимогу задовольнив.

Наступне судове засідання заплановане на 13 лютого. У справі разом з Денисом Гордєєвим проходить ще четверо колишніх добровольців, двох із них у середу, за рішенням суду, відпустили на поруки, двох – лишили під вартою. 

Колишнього бійця-добровольця Дениса Гордєєва звинувачують у тому, що у березні 2015 року він застрелив співробітника СБУ у Волновасі. Як заявив тоді народний депутат України Андрій Денисенко, вбивство було скоєне під час сутички із табельної зброї співробітника СБУ, «під час спроби з боку Гордєєва зупинити трафік «лівої» горілки, який іде з території Донецької і Луганської області, що виготовляється сепаратистами». Він зазначив, що той, хто скоїв вбивство має відповісти за законом, водночас треба подбати, щоб він також дав свідчення у правоохоронних органах «як головний свідок у справі фінансування «ДНР» і «ДНР» за участі окремих співробітників СБУ».

Тоді ж голова Служби Безпеки України Валентин Наливайченко звинуватив високопосадовців Дніпропетровської облдержадміністрації у фінансуванні міжрегіонального бандитського угрупування.

За його словами, одним зі злочинів, нібито скоєних цією групою, є вбивство капітана СБУ Віктора Манзика, який намагався перекрити потік контрабанди з окупованих територій. Вбивцею капітана, за тодішньою інформацією СБУ, є Денис Гордєєв – помічник народного депутата з Дніпра Андрія Денисенка.

Савченко називає Порошенка «ворогом народу»

Позафракційний народний депутат Надією Савченко називає президента України «ворогом народу».

«Мій ворог той, хто ворог моєму народові, хто робить гірше жити кожній людині. Коли прості люди кажуть, що ми живемо гірше з кожним днем, так, я думаю, він – ворог народу», – заявила Савченко в інтерв’ю виданню «Новое время», опублікованому 1 лютого, відповідаючи на питання чи вважає вона президента Порошенка своїм ворогом.

Також вона вважає, що Україну можна виводити з кризи двома шляхами – шляхом Індіри Ганді та Йосипа Сталіна.

«Тобто, Україну може вивести лідер такого чи іншого типу. Для Індіри Ганді, для Ісуса Христа – для таких людей не було поганих чи хороших. Вони вважали, що говорити треба з кожною людиною, щоб вона зрозуміла. І, може, вона виправиться», – зазначила Надія Савченко.

У січні Надія Савченко заявила, що повернути Донбас під контроль України мирним шляхом можна у разі тимчасової відмови від прагнення повернути анексований Крим. Ця заява викликала хвилю критики.

Комітет з питань національної безпеки і оборони рекомендує Верховній Раді України вивести народного депутата Надію Савченко зі складу комітету. Вона вважає це рішення незаконним.

У грудні минулого року група народних депутатів уже пропонувала вилучити Савченко зі складу парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони. З цією ініціативою депутати виступили після того, як стало відомо, що Савченко 7 грудня 2016 року таємно відвідала Мінськ, де зустрілася з ватажками угруповань «ДНР» і «ЛНР» Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким. Згодом Савченко заявила, що ця зустріч мала на меті посилити «мінський формат» мирних переговорів щодо Донбасу і зробити його дієвішим. Тоді рішення щодо вилучення Савченко з комітету оборони не ухвалили.

Згідно з регламентом, відкликання члена комітету здійснюється шляхом ухвалення постанови Верховної Ради.

Ремонтні роботи в Авдіївці почнуться після припинення обстрілів – Гройсман

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що відновлення пошкодженої інфраструктури в Авдіївці Донецької області почнеться відразу після припинення обстрілів.

«Сьогодні бригади готові виїхати і все полагодити. Але обстріл, який ведеться з того боку, не дає можливості це зробити. Ми не будемо ризикувати життям і здоров’ям людей, які мають провести ремонтні роботи. Тому зараз дуже важливим є припинення вогню з боку російських окупантів. Як тільки це відбудеться, буде режим тиші, відразу зайдуть бригади і почнуть відновлювати постачання енергетики», – заявив Гройсман пізно ввечері 31 січня на брифінгу у Кабміні після відвідання Авдіївки.

Український прем’єр зазначив, що наразі на рахунках Донецької військово-цивільної адміністрації є достатньо коштів для забезпечення потреб регіону.

Вранці 29 січня розпочалися запеклі бої неподалік Авдіївки. Сторони конфлікту звинуватили одна одну у спричиненні цих боїв. Українська сторона заявила, що бойовики розпочали обстрілювати і саме місто. Унаслідок обстрілів Авдіївки від неділі, за останніми даними української сторони, загинули 6 військових, десятки поранені.

Сепаратисти, у свою чергу, заявляють, що двоє бойовиків загинули, шестеро отримали поранення сьогодні в результаті обстрілу з боку українських силовиків, одна місцева жителька загинула.

В Авдіївці знеструмлений коксохімічний завод – головне підприємство міста, – внаслідок чого тепер місто без 

США закликають припинити насилля на Донбасі

У США висловлюють занепокоєння через різке загострення ситуації на Донбасі.

«З 28 січня СММ ОБСЄ повідомляє про різке загострення боїв, зокрема з використанням важкої артилерії та іншої зброї, забороненої Мінськими угодами», – мовиться у заяві Держдепартаменту США, поширеній 31 січня.

«Задля запобігання більшій гуманітарній кризі, ми закликаємо до негайного і стабільного припинення вогню, а також надання повного доступу спостерігачам ОБСЄ. Ми ще раз висловлюємо підтримку США щодо повного виконання Мінських домовленостей», – наголосили у Державному департаменті.

Вранці 29 січня розпочалися запеклі бої неподалік Авдіївки. Сторони конфлікту звинуватили одна одну у спричиненні цих боїв. Українська сторона заявила, що бойовики розпочали обстрілювати і саме місто. Унаслідок обстрілів Авдіївки від неділі, за останніми даними української сторони, загинули 6 військових, десятки поранені.

Сепаратисти, у свою чергу, заявляють, що двоє бойовиків загинули, шестеро отримали поранення сьогодні в результаті обстрілу з боку українських силовиків, одна місцева жителька загинула.

У США анонсують «ґрунтовні перевірки» перед в’їздом у країну

Секретар Департаменту внутрішньої безпеки США Джон Келлі заявляє, що потенційні туристи з семи переважно мусульманських країн, які постраждали від нещодавньої заборони на поїздки до США, у майбутньому підпадатимуть під «ґрунтовні перевірки».

31 січня Келлі повідомив, що перевірки, серед іншого, стосуватимуться соціальних мереж бажаючих в’їхати і записів телефонних розмов.

Він зазначив, що є «багато країн», окрім семи, яких стосуються обмеження, які не можуть гарантувати належну перевірку особи своїх громадян.

Джон Келлі також заперечив повідомлення ЗМІ, що президент Дональд Трамп не поінформував його заздалегідь щодо запровадження імміграційних обмежень.

Дональд Трамп, посилаючись на необхідність захищати США від «іноземних терористів», підписав 27 січня низку указів про різкі обмеження на імміграцію, прийняття біженців і навіть просто на в’їзд до США мусульман-громадян низки переважно мусульманських країн. Заборона не стосується носіїв інших вір із цих же країн, у першу чергу цей виняток діє щодо сирійських християн.

За повідомленнями офіційного Вашингтона, зокрема, за одним із цих указів мусульмани-громадяни Сирії, Ірану, Іраку, Лівії, Сомалі, Судану й Ємену на 90 днів втрачають право в’їзду до США, і навіть ті з них, хто має дозвіл на постійне мешкання у США, неформально відомий як «ґрін-кард», муситимуть пройти ретельну перевірку, перш ніж їм можуть дозволити в’їзд. За ці 90 днів процедура ретельної перевірки має бути запроваджена щодо всіх мусульман із цих країн.

Угорська опозиція продовжила готувати протести через візит Путіна попри владні перешкоди

В Угорщині керівництво опозиційної парламентської партії «Разом» заявило, що кроки виконавчої влади з метою перешкодити проведенню демонстрації, де маніфестанти збираються освистати прем’єра Угорщини Віктора Орбана і президента Росії Володимира Путіна, якого чекають із візитом у четвер, є неконституційними, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Заступник голови цієї лівоцентристської політичної сили Пейтер Югас заявив: «Подання заявки на демонстрацію обов’язкове, що ми і зробили в поліції 9 січня. З цього моменту вони мають повідомити нас протягом 72 годин, які в них є застороги щодо цього. Ми зрозуміли, що нема. Відтак заявлена нами демонстрація на майдані Лайоша Кошута 2 лютого о шостій годині вечора отримала законний дозвіл, що б не стверджував ЦЗТ (Центр запобігання тероризму)».

Про свій намір протестувати проти будівництва АЕС «Пакш-2» на російські кредити заявила угорська партія «зелених». Член проводу цієї партії (самоназва «Можлива інша політика») Іштван Ференцеші повідомив, що його фракція також вийде на вулицю, щоб на весь голос заявити, що не вважає правильним, як чинний угорський уряд «путінізує» процес діалогу з неурядовими організаціями Угорщини.

Зі свого боку, командування сил спецпризначення наполягає на неможливості проведення будь-яких масових зібрань у цьому місці, оскільки територія оголошена місцем проведення спеціальної операції ЦЗТ.

На четвер, 2 лютого, через очікуване перебування Путіна в Будапешті поліція також заборонила проїзд і паркування автомобільного транспорту в кількох кварталах, які прилягають до будівлі парламенту в середмісті угорської столиці.

США: штат Вашингтон вирішив позиватися проти указу Трампа проти імміграції

У США влада штату Вашингтон на північному заході країни повідомила, що подає до суду на президента Дональда Трампа через його указ про тимчасову заборону на імміграцію з семи переважно мусульманських країн.

У разі успіху позову рішення федерального суду в цій справі матиме за наслідок позбавлення чинності «незаконного» указу по всіх США, сказав генеральний прокурор штату Вашингтон Боб Ферґусон, який оголосив про позов.

Він хоче домогтися визнання неконституційними головних засад указу, а на час розгляду – також рішення суду, що негайно тимчасово зупинило б виконання указу.

За словами Ферґусона, ніхто не може бути вище за закон, навіть президент, а в залі суду перемагає не найгучніший голос, а Конституція.

На його думку, указ порушує конституційну гарантію рівного захисту, конституційне положення про свободу релігії, конституційне право особи на належний судовий процес і суперечить федеральному законові США про імміграцію і громадянство.

На прес-конференції, присвяченій цьому, генпрокурора штату Вашингтон підтримав і губернатор штату Джей Інслі.

Таким чином, штат Вашингтон стане першим, який оскаржить указ про тимчасове обмеження імміграції.

У неділю Боб Ферґусон ініціював заяву генпрокурорів загалом 15 штатів і федерального округу Колумбія, в якій вони засудили указ Дональда Трампа як «неконституційний, антиамериканський і незаконний» і пообіцяли спільно боротися за те, щоб федеральна влада США «дотримувалася Конституції, поважала історію США як держави іммігрантів і не перетворювала незаконно нікого на ціль переслідування через громадянство чи віру».

У суботу федеральний суддя у штаті Нью-Йорк уже видала термінову вказівку, що тимчасово заборонила органам влади депортувати біженців чи подорожніх, яких торкнувся указ Трампа. Але те рішення стосувалося тільки тих людей, хто вже в’їхав до США і був зупинений на прикордонному контролі. Воно заборонило працівникам прикордонного контролю завертати людей, які вже прибули до США з чинними візами, схваленими заявами біженця, а також «інших осіб, що мають законне право на вступ на територію США», з семи країн, про які йдеться в указі.

Дональд Трамп, посилаючись на необхідність захищати США від «іноземних терористів», підписав у п’ятницю низку указів про різкі обмеження на імміграцію, прийняття біженців і навіть просто на в’їзд до США мусульман-громадян низки переважно мусульманських країн. Заборона не стосується носіїв інших вір із цих же країн, у першу чергу цей виняток діє щодо сирійських християн.

За повідомленнями офіційного Вашингтона, зокрема, за одним із цих указів мусульмани-громадяни Сирії, Ірану, Іраку, Лівії, Сомалі, Судану й Ємену на 90 днів втрачають право в’їзду до США, і навіть ті з них, хто має дозвіл на постійне мешкання у США, неформально відомий як «ґрін-кард», муситимуть пройти ретельну перевірку, перш ніж їм можуть дозволити в’їзд. За ці 90 днів процедура ретельної перевірки має бути запроваджена щодо всіх мусульман із цих країн.

Ці рішення викликали різку критику не тільки правозахисників і громадянських активістів, але й урядів країн-союзниць США в Європі, не кажучи про країни, яких стосуються обмеження.

Прокуратура Києва отримала дозвіл на затримання екс-голови банку «Михайлівський»

Прокуратура міста Києва повідомила, що за її клопотанням суд надав дозвіл на затримання колишнього голови банку «Михайлівський» Ігоря Дорошенка. Мета затримання – примусовий привід для подальшого вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, мовиться в повідомленні у фейсбуці.

У п’ятницю, 27 січня, Дорошенко не з’явився до слідчого прокуратури для оголошення нової підозри – окрім розкрадання майна, йому додатково інкримінується доведення банку до банкрутства, повідомили у прокуратурі Києва.

Перевіркою інформації про хворобу Дорошенка, що була надана його адвокатом, отримані документальні підтвердження про відсутність підстав для його госпіталізації, заявила прес-служба прокуратури. На даний час органи прокуратури та СБУ вживають заходів, щоб встановити місце перебування підозрюваного та виконати рішення суду про його затримання, мовиться в повідомленні.

5 грудня 2016 року прокуратура Києва подала апеляційну скаргу на рішення суду, яким колишнього голову правління банку «Михайлівський» Ігоря Дорошенка звільнили під домашній арешт.

Шевченківський районний суд Києва 3 грудня змінив запобіжний захід Дорошенкові з тримання під вартою на домашній арешт.

12 серпня силовики затримали голову правління банку «Михайлівський». Його підозрюють у розкраданні 870 мільйонів гривень банківських коштів та доведення банку до неплатоспроможності. 13 серпня Шевченківський райсуд Києва арештував екс-голову правління банку «Михайлівський» на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 137,8 мільйона гривень.

23 травня Національний банк України своєю постановою визнав банк «Михайлівський» неплатоспроможним і запровадив у ньому тимчасову адміністрацію. Однак із того часу, за словами вкладників банку, вони ані не можуть отримати своїх депозитів чи коштів на карткових рахунках, ані навіть використовувати їх у безготівкових розрахунках.

Десятки тисяч людей вийшли на вулиці міст у США проти імміграційних обмежень

Десятки тисяч людей вийшли 29 січня на вулиці понад 15 американських міст, виступаючи проти нових імміграційних обмежень, запроваджених президентом Дональдом Трампом.

Демонстранти зібралися в Беттері-парку в Нью-Йорку, щоб засудити указ про обмеження на в’їзд до США мігрантів та біженців з семи переважно мусульманських країн.

Лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер, виступаючи перед активістами, назвав указ «неамериканським».

«Те, про що ми тут говоримо, є питанням життя і смерті для багатьох людей», – сказав Шумер.

Понад 10 людей прийшли в центр Бостона з протестами.

Тисячі невдоволених імміграційними обмеженнями зібралися і Білого дому у Вашингтоні, скандуючи: «Дозвольте їм в’їхати», дехто вигукував – «Ми всі – мусульмани».

Люди в американській столиці пройшли ходою до готелю Трампа, розташованого за декілька кварталів від Капітолію.

Мітинги також заплановані і в інших американських містах, зокрема Г’юстоні, Детройті, Сент-Луїсі та Лос-Анджелесі.

Повідомляється, що нові імміграційні обмеження вже призвели до затримання чи депортації сотень людей, які прибувають в аеропорти США.

Президент США Дональд Трамп, посилаючись на необхідність захищати США від «іноземних терористів», підписав у п’ятницю низку указів про обмеження на імміграцію. Зокрема, мусульмани-громадяни Сирії, Ірану, Іраку, Лівії, Сомалі, Судану й Ємену на 90 днів втрачають право в’їзду до США, і навіть ті з них, хто має «ґрін-карти».

Крім того, Трамп на 4 місяці припинив чинність американської програми прийняття біженців і з інших країн, крім згаданих семи, і вдвічі, до 50 тисяч, скоротив число біженців, яких США приймуть цього року з усього світу.

Ці рішення викликали різку критику не тільки правозахисників і громадянських активістів, але й урядів країн-союзниць США в Європі, не кажучи про країни, яких стосуються обмеження.

За фактом вибуху біля лікарні Слов’янська триває перевірка – поліція Донеччини

Управління Національної поліції у Донецькій області повідомило, що за фактом вибуху у неділю вдень біля лікарні Слов’янська триває перевірка. Про це йдеться в повідомленні на сайті Нацполіції.

«Близько 17:30 в чергову частину Слов’янського відділу поліції надійшло повідомлення, що у дворі травматологічного відділення на вулиці Шевченка прогримів вибух. Пошкоджено вікна медичного закладу, ніхто не постраждав. На місці події працює слідчо-оперативна група відділу поліції», – йдеться в повідомленні.

За даними поліції, вибух прогримів за 100 метрів від факельної ходи, що проходила в цей час на маршруті від площі Соборної до вулиці Шевченка.

За попередніми даними, причиною вибуху став вибуховий пакет, додали в поліції.

Франція: Амон перемагає у другому турі «праймеріз» соціалістів

Колишній міністр освіти Франції Бенуа Амон перемагає на «праймеріз» Соціалістичної партії, долаючи у неділю свого суперника екс-прем’єра Манюеля Вальса. Відповідно до опрацьованих більш ніж половини бюлетенів, Амон набрав 58 відсотків голосів виборців.

Амон виступає перед виборцями з низкою соціальних ініціатив, зокрема щодо безумовного базового доходу для всіх французів віком від 18 років.

Вальс наполягає, що саме досвід роботи в уряді робить його кращим кандидатом, ніж Амон.

За результатами соціальних опитувань, кандидат в президенти Франції від соціалістів може завоювати на виборах президента навесні лише п’яте місце, значно поступившись лідерам президентських перегонів – представниці крайніх правих Марін Ле Пен і лідеру консерваторів Франсуа Фійону, а також незалежному центристу Емманюелю Макрону і крайньому лівому кандидату Жан-Люку Меленшону.

Олланд закликав Трампа утриматися від політики протекціонізму і не знімати санкцій з Росії

Президент Франції Франсуа Олланд в суботу закликав президента США Дональда Трампа не вдаватися до політики протекціонізму, що, за його словами, матиме економічні і політичні наслідки.

Як йдеться у тексті поширеного французькою стороною прес-релізу щодо телефонної розмови президентів Франції та США 28 січня, також Олланд сказав, що «санкції проти Росії мають бути зняті тільки тоді, коли була вирішена ситуація на сході України» і за повного виконання Мінських угод.

«В умовах нестабільного і непевного світу повернення всередину (внутрішні справи – ред.) буде тупиковим», – сказав Олланд.

Французький президент також сказав Трампу, який висловив скептицизм щодо діяльності міжнародних організацій, що Франція залишається прихильною до ООН і що військовий альянс НАТО є необхідним, а також, що Європейський союз має бути посилений.

Олланд, до закінчення президентського терміну якого залишилось чотири місяці, також зазначив, що демократія може бути захищена тільки тоді, коли основоположні демократичні принципи будуть дотримані, в тому числі щодо прийому біженців.

Раніше сьогодні Франція і Німеччина висловили стурбованість через рішенням Трампа про імміграційні обмеження для біженців з деяких мусульманських країн. В суботу також на саміті середземноморських країн ЄС у Лісабоні Олланд заявив, що Європа повинна дати «тверду відповідь» на заяви Трампа про «Brexit» і біженців.

Розмова Франсуа Олланда з Дональдом Трампом була однією з п’яти інших планованих американським президентом на суботу із лідерами держав, зокрема і з президентом Росії Володимиром Путіним та канцлером Німеччини Ангелою Меркель. За підсумками розмови Путіна з Трампом у Кремлі заявили, що серед іншого, було порушено «основні аспекти кризи в Україні». Чи йшлося про скасування Вашингтоном санкцій щодо Росії Москва не повідомила, а Білий дім цих телефонних переговорів не коментував. Водночас питання України під час переговорів з Дональдом Трампом порушила і Ангела Меркель.

Меркель і Трамп говорили про НАТО, Близький Схід і конфлікт на сході України – речник уряду Німеччини

«Обидві сторони підтвердили важливість тісної німецько-американської співпраці в галузі безпеки» – Зайберт

У США відбувся перший суд за позовами двох іракців через імміграційні обмеження

Перший судовий процес відбувся 28 січня у США після оголошених напередодні президентом Дональдом Трампом імміграційних обмежень. Позов до федерального суду США в Брукліні подали двоє громадян Іраку, які були затримані в аеропорту імені Джона Кеннеді в Нью-Йорку.

Один з чоловіків Хамід Халід Дарвіш працював з 2003 до 2013 року перекладачем для армії США і за контрактом зі США в Іраку.

Після нетривалого затримання в суботу Дарвіша відпустили.

Інший позивач – 33-річний Хайдер Самір Абдулхалік Алшаві, що був затриманий згодом 28 січня. Алшаві є чоловіком жінки, яка за контрактом зі США працювала в Іраку, а зараз мешкає у Х’юстоні (штат Техас).

Повідомляється, що ще 10 осіб, які не позивалися, також були затримані в аеропорту імені Джона Кеннеді 28 січня.

Раніше сьогодні через указ Трампа про імміграційні обмеження нідерландська авіакомпанія KLM не дозволила сісти на свій літак сімом пасажирам-громадянам з країн у так званому «забороненому списку» (Сирія, Іран, Ірак, Лівія, Сомалі, Судан та Ємен). У Каїрі також не пустили на рейс до Нью-Йорка шістьох громадян з Іраку і одного з Ємену.

Будинок керівника міліції Закарпаття часів Януковича обстріляли – ЗМІ

Будинок колишнього керівника міліції Закарпаття Василя Варцаби в Ужгороді обстріляли з ручного гранатомета, повідомляє Mukachevo.net.

За попередньою інформацію джерел видання у правоохоронних органах, стріляли раз чи два, влучили у дах будинку.

Патрульні, які прибули на місце, повідомили Mukachevo.net, що у момент стрілянини, у будинку перебувала сімейна пара, ймовірно подружжя Варцаб.

Від пострілу зайнявся дах будинку.

Наразі правоохоронці оточили територію навколо будинку, на місці працюють кінологи, повідомляє видання.

Більше інформації наразі немає. Офіційних повідомлення поки не було.

Журналіст Віталій Глагола опублікував у Facebook відео.

Василь Варцаба був головою міліції Закарпаття з 2003-го по 2004-й роки. У 2010-му – очолив міліцію Івано-Франківщини, а у 2012 знову став головою закарпатської міліції.

Його звільнили з посади у 2014 році, після подій Євромайдану.

Трамп вітає рішення Великої Британії вийти з Євросоюзу

Президент США Дональд вітає рішення Великої Британії вийти з Європейського Союзу. Він зазначив, що як бізнесмен має «дуже сумний досвід» у веденні справ з Європою.

«Коли це (вихід з ЄС – ред.) залагодиться, ви матимете вашу власну ідентичність і людей, яких ви хочете у вашій країні», – заявив Трамп 27 січня на спільній прес-конференції з британським прем’єром Терезою Мей у Вашингтоні.

«Ви зможете укласти угоди щодо вільної зовнішньої торгівлі без того, що хтось спостерігає за тим, що ви робите», – зазначив Трамп.

Дональд Трамп пообіцяв й надалі підтримувати «особливі відносини» з Лондоном.

Тереза Мей, свою чергою, анонсувала, що Трамп прийняв запрошення від королеви Єлизавети II відвідати цього року Велику Британію.

Зустріч Дональда Трампа з Терезою Мей стала першою його зустріччю з іноземним лідером після інавгурації.

У червні минулого року британці більшістю проголосували за вихід Сполученого Королівства з Євросоюзу. 

Правозахисники закликають Росію припинити справи проти Сущенка і Семени

Міжнародна і Європейська федерації журналістів, спільно з іншими правозахисними групами, закликають владу Росії негайно припинити звинувачення проти українських журналістів Романа Сущенка та Миколи Семени.

«Ми закликаємо міжнародну спільноту приєднатися до нас та наших інституцій у закликах щодо сфабрикованих обвинувачень проти цих двох журналістів. Ми засуджуємо кампанію з переслідування журналістів і медіа, яка забороняє їм надавати незалежну інформацію громадянам, і яка суперечить свободі висловлювання», – заявив президент Міжнародної федерації журналістів Філіп Ляруш. 

Правозахисники також закликають Росію дозволити Миколі Семені лікуватися у Києві.

«Ми також закликаємо російську владу негайно дозволити Семені лікуватися у Києві», – наголосив Ляруш.

Навесні у Криму пройшли масові обшуки, в тому числі, у незалежних журналістів, яких підозрювали у співпраці з Крим.Реалії. Проти автора Радіо Свобода Миколи Семени порушили кримінальну справу за підозрою в закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Російське слідство заборонило йому залишати півострів.

Захист Миколи Семени та правозахисники закликали ФСБ Росії випустити журналіста з Криму на лікування, позитивної відповіді поки що не було.

ФСБ Росії 30 вересня минулого року у Москві затримала кореспондента агентства «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Російської Федерації, які є державною таємницею».

Кримінальну справу порушено за статтею «шпигунство». Лефортовський райсуд 28 листопада минулого року ухвалив рішення заарештувати журналіста до 30 січня 2017 року. Згодом суд відхилив скаргу на арешт українського журналіста.

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона також називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

У Рівному прокуратура оголосила підозру депутатові-бізнесмену, що намагався приховати смерть робітника-нелегала

Прокурор Рівненської області Олег Соболь повідомив на прес-конференції, що підписав повідомлення про підозру депутату Рівнеради Олександрові Бабату щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 Кримінального кодексу України (заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину).

Ідеться про нещасний випадок – смерть 35-річного будівельника Андрія Артвинського під час спорудження багатоповерхового будинку в районі центрального автовокзалу Рівного, власниками якого є рідні депутата. За інформацією, отриманою від кількох десятків свідків-працівників будови, Артвинський упав у ліфтову шахту з десятиметрової висоти.

Як розповіли рідні Андрія Артвинського, виконроб будівництва та депутат Олександр Бабат пропонували їм гроші за мовчання і обіцяли привезти тіло, але ні того, ні іншого не зробили. Його тіло знайшли тільки через 10 днів у лісі під Рівним.

Чиновники з інспекції праці оприлюднили висновок про те, що, оскільки робітник не був оформлений на роботі офіційно, винних у його смерті немає. Суд повернув Бабатові та його матері автомобілі, в яких були знайдені сліди крові і волосся.

Але працівники поліції і прокуратури вважають, що доказів вини депутата у приховуванні злочину достатньо. Оскільки він не з’явився до слідчого, підозру надіслано рекомендованим листом за місцем проживання, повідомив прокурор на прес-конференції.

Олександрові Бабату загрожує обмеження або позбавлення волі до трьох років у разі визнання винним. Окрім того, прокурор Олег Соболь повідомив, що домагатиметься визнання будівництва, де сталася трагедія, незаконним.

Олександр Бабат ці звинувачення не коментував. Він не з’явився на недавню сесію Рівнеради у вівторок, де його чекали з плакатами журналісти. Замість нього прибула «група підтримки», яка вимагала в медіа і правоохоронців полишити депутата у спокої.

Італійський фотограф відкрив у Дніпрі фотовиставку, присвячену жертвам Голокосту

У Дніпрі в Музеї «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» італійський фотограф Луїджі Тоскано відкрив персональну фотовиставку, присвячену 72-й річниці Голокосту, «Проти забуття». В експозиції представлено кілька десятків масштабних, двометрових портретів людей, які були в’язнями німецьких концтаборів та потерпіли від Голокосту.

Як розповів автор, упродовж року він зустрічався колишніми в’язнями концтаборів, які вижили й наразі живуть у Німеччині, Росії, Україні, Ізраїлі, США. Результатом цих зустрічей стало створення 200 портретів людей та запис відеоінтерв’ю з ними.

Зокрема, серед них є 60 портретів євреїв, які вижили під час Голокосту і наразі живуть в Україні, серед них киянина Олександра Склянського. Від долі тих, хто загинув у Бабиному Яру 1941 року, його врятувала українська родина – Євгенія та Віктор Бобовики, яким він дякує все життя.

«Це унікальна колекція історій людської долі. За кожною фотографією – ціле життя. Ми не повинні про це забувати», – сказав автор Луїджі Тоскано.

На відкриття виставки у Дніпрі прийшли представники різних національних громад міста та конфесій, вчені, волонтери, учасники АТО, євреї – нащадки тих, хто пережили Голокост. Вони наголошували, що такі заходи сприяють консолідації українського суспільства. У рамках виставки Луїджі Тоскано планує прочитати лекцію.

Опісля демонстрації в Україні виставку планують показати у США. Презентація проекту спершу відбулась у Німеччині, у вікнах старої пожежної вежі в Маннгаймі. Восени минулого року вона відбулася й у Києві, в Бабиному Яру.

У роки Голокосту у Дніпрі від рук нацистів загинуло понад 11 тисяч євреїв. Їх розстрілювали в Червоноповстанській балці, яку називають місцевим «Бабиним Яром».

2005 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Україна приєдналася до цього документа в 2012 році.

Loading...
X